Кафедра загальної біології та водних біоресурсів

 

 

Адреса: м. Дніпро, вул. Казакова, 24, корп. 17,  3-й поверх  

Сторінка кафедри в мережі : https://www.sites.google.com/view/kaf-zagal-biology/

E-mail: hydro-dnu@ukr.net
Сторінка кафедри на Facebook: https://www.facebook.com/groups/1164388776939750/

Сторінка кафедри в Instagram: https://www.instagram.com/kafedra_bvb_dnu/

Завідувач кафедри –  Шарамок Тетяна Сергіївна, кандидат  сільсько-господарських  наук, доцент.

 

КАДРОВИЙ СКЛАД: навчальний процес забезпечують 6 викладачів: 1 професор, 4 доценти, 1 асистент:

        Завідувач кафедри Шарамок Тетяна Сергіївна, кандидат  сільсько-господарських  наук, доцент.

професор Шугуров Олег Олегович , д-р біол. наук, проф.;

доцент Маренков Олег Миколайович, канд. біол. наук, доцент;

доцент Дрегваль Ігор Володимирович, канд. біол. наук, доцент; 

доцент Єсіпова Наталья Борисівна, канд. біол. наук, доцент;

асистент Голуб Ірина Віталіївна .

 За сумісництвом на кафедрі працюють  практики: 

директор ННК “Акваріум”   Єрух Микола Миколайович;

м.н.с. НДІ Біології ДНУ лабораторії гідробіології, іхтіології та радіобіології   Корженевська Поліна Олександрівна.

Історія кафедри

Формування кафедри пов’язане з видатним діячем науки, доктором біологічних наук, членом-кореспондентом АН України Дмитром Онисифоровичем Свіренком, який з 1928 року керував кафедрою морфології та систематики рослин у Дніпропетровському інституті народної освіти. На основі цього інституту та ще двох був сформований Дніпропетровський державний університет, а з ним три кафедри біологічного напряму, одна з яких була очолена Д. О. Свіренком – кафедра нижчих рослин і гідробіології.

Її розвиток повністю  пов’язаний зі створенням на р. Дніпро каскаду водосховищ, які змінили стандартний рух води та потребували оцінювання довкілля. Тому Д. О. Свіренко розпочав нові гідробіологічні  дослідження та  формування наукового напряму – гідробіологія.

У цей час зусилля кафедри йшли на розроблення спеціалізації, яка б дала можливість випускникам працювати  на морських або прісноводних гідробіологічних станціях іхтіологами у закладах рибного господарства та у науково-дослідних інститутах гідробіологічного профілю. Також активно досліджувалася  специфіка гідробіологічного стану в Дніпровському водосховищі, для чого був розширений набір студентів та аспірантів,  що мали досвід у питаннях іхтіології, альгології, добре знали зообентос, фіто- та зоопланктон.

Відомим ученим Д. О. Свіренка був дослідник Арктики, Герой Радянського Союзу, академік Петро Петрович Ширшов, який, закінчивши навчання, працював в Одесі. На пропозицію Д. О. Свіренка він переїздить до Дніпропетровська та навчається в аспірантурі,  бере активну участь у багатьох наукових експедиціях,  метою  яких було вивчення мікрофлори Дніпровського водосховища. У 1930 році П. П. Ширшов захистив кандидатську дисертацію і перейшов на роботу в Інститут океанології Академії наук. У 1932 році  під керівництвом О. Ю. Шмідта він стає одним із дослідників Арктики на криголамі «Сибіряков», у 1933–1934 роках працює на криголамі «Челюскін», а у 1937–му потрапляє навіть до Папанінської четвірки.  Географія дослідження П. П. Ширшова величезна – Карське море, море Лаптєвих, Північний полюс. Отримані наукові матеріали довели наявність сезонної зміни кількості планктону  в південних морях  та  підтвердили, що Північний Льодовитий океан перспективний для рибного господарства.

Приблизно у ці ж роки  Д. О. Свіренко опублікував монографію в шести томах «Дніпровське водосховище», де навів наукові матеріали щодо розвитку гідрохімічного режиму у цій водоймі, наявності та різноманітності зоо- та фітопланктону, зообентосу та іхтіофауни. Проведені досліди мали величезне теоретичне і практичне значення, адже це водосховище було першим у СРСР, штучно створеним на великій річці Європи. Відповідно, у Дніпропетровському університеті навколо кафедри нижчих рослин і гідробіології стали об’єднуватися активні та грамотні гідробіологи,  а сама кафедра стала новим центром підготовки спеціалістів у цьому напрямі.

Після Д. О. Свіренка кафедрою почав керувати його учень, заслужений діяч науки УРСР, д. б. н., проф. Г. Б. Мельников, а назву її було змінено на «Іхтіології та гідробіології». Г. Б. Мельников, одночасно з керівництвом кафедри обіймав посаду ректора університету до 1973 року. Його наукові праці в галузі гідробіологічного режиму розвитку та водного світу Дніпра,  його приток та Дніпровського водосховища в умовах каскадності та за наявності різних антропогенних впливів міста отримали високу оцінку вчених Європи.

Професор Г. Б. Мельников був одним із перших учених, які почали розвивати в університеті космічну біологію, що стала потрібною у зв’язку з розвитком реактивних технологій на Південному машинобудівному заводі на Дніпропетровщині. Вже тоді стало зрозуміло: дослідження будуть виходити на тривалі строки перебування людини у Космосі, що потребує вирішення проблеми самовідтворення харчового компонента у замкнутому невагомому просторі. Тому питання розвитку живих організмів (риб, зокрема) у несприятливих умовах (невагомість, радіація, перевантаження) постали як перед наукою, так і перед практичною біотехнологією.

Під час завідування Г. Б. Мельникова кафедра іхтіології та гідробіології здебільшого готувала спеціалістів з іхтіології,  тому головними дисциплінами були «Загальна гідробіологія», «Іхтіологія», «Іхтіопатологія», «Особливості рибного господарства». Випускників кафедри направляли на роботу в школи, організації з охорони природи, риборозплідники, рибколгоспи та ін. Під його науковим керівництвом багато вчених захистили докторські (І. П. Лубянов, С. П. Федій, П. А. Журавель) та кандидатські (Н. С. Кириленко, Ф. П. Рябов, С. П. Федій, А. К. Дига, І. Є. Мельник, В. Л. Галінський та ін.) дисертації.

Саме доктор біологічних наук, професор Іван Павлович Лубянов став завідувачем кафедри іхтіології та гідробіології після смерті
Г. Б. Мельникова. Відповідно почав розвиватися новий напрям – «Технічна гідробіологія», яка включила у наукові питання радіоекологічні аспекти впливів на довкілля та водні біоресурси Дніпра у Дніпропетровській області. Кафедра сконцентрувалася на питаннях токсикології та радіоекології водних організмів, захисту гідротехнічних елементів від обростань водоростями та молюсками.

Після раптової смерті І. П. Лубянова у 1975 році керівником кафедри обрано колишнього випускника університету, к. б. н., доц. В. Л. Булахова. Був розроблений дещо новий науковий напрям – «Вивчення біоресурсів водойм Придніпров’я і розроблення теоретичних основ підвищення продуктивності та поліпшення якості води».

У 1977 році В. Л. Булахов перейшов на іншу кафедру, і тому на посаду завідувача за конкурсом вибрано к. б. н., доц. Н. С. Кириленко,  яка в 1956 році закінчила Дніпропетровський державний університет, а у 1969-му під керівництвом проф. Г. Б. Мельникова захистила кандидатську дисертацію. Інтереси дослідниці були пов’язані з фізіологією та біохімією риб, оскільки багато таких питань у той час були не вирішеними. Відповідно, напрям наукової роботи кафедри та підготовки студентів став позначатися дисциплінами «Екологічна фізіологія і біохімія водних організмів», «Гідрохімія», «Біологія індивідуального розвитку організмів», «Іхтіологія», «Біологічні основи рибного господарства». Протягом десяти років під керівництвом Н. С. Кириленко  кандидатські дисертації  захистили викладачі кафедри та співробітники відділу іхтіології НДІ біології Дніпропетровського державного університету І. Є. Мельник,
А. І. Корабльова, С. А. Баздьоркіна, В. І. Калашник, Ю. Н. Чигринська. Низку їхніх досліджень упроваджено у практику. Після закінчення другого терміну роботи Н. С. Кириленко пішла з посади завідувача кафедри гідробіології та іхтіології.

Новим завідувачем з 1990 року був обраний д. б. н., проф. А. І. Дворецький. У цей час побудовано ряд нових корпусів університету.  В корпус № 17 переїхав біологічний факультет та більшість відділів НДІ біології ДДУ. На новому місці А. І. Дворецький за допомогою співробітників кафедри та відділу почали розробляти нові підходи до оцінювання наслідків  радіоактивного та хімічного забруднення водних екосистем. Це стало особливо важливим після катастрофи на Чорнобильській АЕС. Раніше шляхи міграції радіонуклідів у живих системах Дніпра практично ніхто не вивчав. Ось чому вчені кафедри провели оцінювання радіаційного забруднення на рівні організму, виявили дефекти, зумовлені порушенням фізико-хімічних мембран та перенесенням іонів у клітини.  Ці дослідження підтримали провідні вчені України, Європи та світу. Також А. І.  Дворецький знайшов комплексні підходи до оцінювання хеморецепторних властивостей мембран нейронів та рекомендував нові способи їх відтворення  після рентгенівського опромінення, виявивши специфіку хімічного навантаження на клітинному рівні.

Запрацювали лабораторії у будинку «Акваріум», розташованому на Монастирському острові, що стали базою для підготовки студентами дипломних та курсових робіт. Сучасне обладнання з радіобіології та біохімії дозволило проводити наукові роботи та спеціальні практичні заняття зі студентами. Отримані нові дані – гарне підкріплення під час читання лекцій з радіобіології, водної токсикології та мікробіології, іхтіології та інших курсів.

З 2003 року новим завідувачем кафедри іхтіології, гідробіології та екології стала випускниця кафедри, к. б. н., доцент Олена Вікторівна Федоненко. З цього часу суттєво змінився склад кафедри, напрям та її назва – з 2009 року вона стала кафедрою іхтіології та гідробіології. У зв’язку з розширенням напряму дослідження та нових завдань вищої освіти у 2011 році кафедра знову отримала нову назву – загальної біології та водних біоресурсів.

З 2019 року кафедру загальної біології та водних біоресурсів очолив випускник кафедри к.б.н., доцент Маренков Олег Миколайович. У 2019 році в межах спеціальності 091 “Біологія” на кафедрі розпочато підготовку спеціалістів за освітньою програмою “Системна біологія та гідробіоресурси”.

Зараз головними напрямами кафедральної науково-дослідницької роботи стали: оцінювання впливу антропогенних факторів забруднення на функціонування водних екосистем Придніпров’я  різного рівня складності, розширення та впровадження нових методів збільшення їх біопродуктивності. Створена гідробіологічна наукова школа прісноводних екосистем, яка увібрала в себе всі попередні ідеї та наукові рішення, розширила погляд на антропогенне забруднення у сучасних умовах хімічними та радіологічними чинниками водосховищ України та біоресурси р. Дніпро.

Розробляються питання збереження навколишнього середовища та збільшення біомаси цінних риб Дніпра, раціонального використання рибних ресурсів України. Вивчаються екологічні проблеми водосховищ Дніпра та ефекти антропогенних впливів на водні системи. Особлива увага приділяється стану життя риб у ставках та природних водоймах, причинам та наслідкам виникнення бактеріальних хвороб.  Розвиток та селекція харчових цінних видів риб та інших гідробіонтів – це відносно новий напрям досліджень. Співробітники кафедри ретельно вивчають особливості накопичення радіоактивних та токсичних речовин в організмі гідробіонтів, особливості онтогенетичного розвитку безхребетних у різних умовах, сучасний рівень антропогенного забруднення та шляхи його подолання. При цьому весь час викладачі кафедри працювали разом зі співробітниками лабораторії гідробіології, іхтіології та радіобіології НДІ біології ДНУ.

Наразі головний профіль науково-дослідницької роботи кафедри такий:

  • системна біологія – це міждисциплінарний науковий напрям на стику біології та теорії складних систем, що вивчає взаємодії в живих системах різних рівнів організації від одноклітинних мікроорганізмів до біогеоценозів;
  • у напрямі гідробіології – це дослідження специфіки онтогенезу безхребетних гідробіонтів у різних екологічних умовах існування;
  • у напрямі іхтіології – дослідження методів збереження промислових риб та збільшення їх чисельності у рамках Дніпровського водосховища;
  • у напрямі іхтіопатології – проблема стану здоров’я риб, природних і ставкових водойм, умови і причини виникнення захворювань, селекція і вирощування риб та інших гідробіонтів;
  • іхтіотоксикологія – аналіз специфіки накопичення токсичних речовин в організмі риб в умовах антропогенного забруднення;
  • радіоекологія – контроль та прогноз радіологічної ситуації у басейні р. Дніпро в степовому Придніпров’ї;
  • раціональне використання рибних ресурсів та їх відновлення в умовах антропогенного забруднення води.

 

Кафедра загальної біології та водних біоресурсів проводить підготовку за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти за:

Спеціальність – 091 Біологія

ОП Системна біологія та гідробіоресурси

ОП Біоінформатика

З 2022 року  прийом студентів на ОП «Біоінформатика» здійснюється лише на умовах контракту за кошти фізичних та/або юридичних осіб. Для вступу необхідно подати лише заяву та мотиваційний лист.

Випускники можуть працювати на первинних посадах за професіями, визначеними Національним класифікатором України:

Класифікатор професій ДК 003:2010

22 Професіонали в галузі наук про життя та медичних наук;

221 Професіонали в галузі наук про життя та медичних наук;

2211 Біологи, ботаніки, зоологи, цитоморфологи та професіонали споріднених професій:

2211.1 Біолог-дослідник;

2211.2 Біологи, ботаніки, зоологи, цитоморфологи та професіонали споріднених професій;

2211.2 (20275) Біолог;

2211.2 Гістолог;

2211.2 Цитолог;

2211.2 Цигоморфолог;

2212 Професіонали в галузі патології, токсикології, фармакології, фізіології та епідеміології; 2212.2 Патологи, токсикологи, фармакологи, фізіологи та епідеміологи;

2212.2 (20278) Біохімік

Нині кафедра загальної біології та водних біоресурсів – це новий комплекс, утворений із самої кафедри, лабораторії гідробіології, іхтіології та радіоекології НДІ біології та низки лабораторій навчально-наукового комплексу «Акваріум». Зараз на кафедрі працюють два професори, чотири доцента. На кафедрі існує підготовка фахівців вищої кваліфікації, постійно удосконалюються методи підготовки та атестації фахівців вищої кваліфікації. За останні десять років співробітники опублікували шість монографій, понад тридцять навчальних посібників, п’ятсот статей, десять патентів. Колектив кафедри виконує значну навчальну, методичну та науково-дослідницьку роботу з підготовки  висококваліфікованих фахівців у галузі біології.

Профорієнтаційна робота у школі

Під час біоквесту майбутні студенти знайомляться з майбутнею спеціальністю

Під час «Біоквесту» учні шкіл знайомляться з майбутньою спеціальністю