Політика та стратегія якості освіти на біолого-екологічному факультеті ДНУ імені Олеся Гончара
🎯 Місія факультету
Місією біолого-екологічного факультету є здійснення освітньої, наукової та інноваційної діяльності у сфері природничих та аграрних наук з метою підготовки конкурентоспроможних фахівців для наукової, освітньої, біотехнологічної, аграрної та природоохоронної сфер.
Ми прагнемо формувати компетентних, відповідальних і конкурентоспроможних випускників, здатних ефективно працювати в умовах динамічного розвитку науки та суспільства.
📋 Політика якості освіти
Факультет дотримується принципів системного управління якістю освіти відповідно до:
- Закону України «Про вищу освіту»
- Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG 2015)
- Внутрішньої системи забезпечення якості освіти ДНУ імені Олеся Гончара
- Вимог Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО)
Ключові принципи політики якості:
| Принцип | Зміст |
|---|---|
| Студентоцентрованість | Освітній процес орієнтований на потреби, інтереси та розвиток здобувачів освіти |
| Академічна доброчесність | Забезпечення дотримання етичних норм усіма учасниками освітнього процесу |
| Відкритість та прозорість | Доступність інформації про освітні програми, критерії оцінювання та діяльність факультету |
| Партнерство | Взаємодія з роботодавцями, науковими установами та міжнародними організаціями |
| Постійне вдосконалення | Регулярний моніторинг та покращення освітніх програм і процесів |
🚀 Стратегія якості освіти
1. Розвиток освітніх програм
- Регулярний перегляд і оновлення освітніх програм з урахуванням вимог ринку праці
- Залучення стейкхолдерів (роботодавців, випускників, студентів) до розроблення та вдосконалення програм
- Забезпечення міждисциплінарного підходу в підготовці фахівців
- Впровадження сучасних методів навчання: проєктне навчання, case-study, змішане навчання
2. Підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників
- Систематичне проходження підвищення кваліфікації викладачами факультету
- Участь у наукових конференціях, семінарах та тренінгах
- Стажування у провідних вітчизняних і закордонних наукових установах та університетах
- Підтримка публікаційної активності у виданнях, індексованих у міжнародних базах даних
3. Науково-дослідна діяльність
- Інтеграція наукових досліджень в освітній процес
- Залучення здобувачів до виконання наукових проєктів і грантових досліджень
- Співпраця з науковими установами НАН України та міжнародними партнерами
- Підтримка студентської науки: конкурси, олімпіади, конференції
4. Матеріально-технічне забезпечення
- Розвиток навчально-лабораторної бази факультету
- Оновлення обладнання для проведення практичних і лабораторних занять
- Забезпечення доступу до сучасних інформаційних ресурсів та електронних бібліотек
- Створення безпечного та комфортного освітнього середовища
5. Моніторинг та оцінювання якості
- Проведення регулярних анкетувань здобувачів освіти щодо якості навчання
- Аналіз результатів навчання та своєчасне реагування на виявлені проблеми
- Зовнішній моніторинг якості через процедури акредитації освітніх програм
- Відстеження кар’єрного шляху випускників і збір зворотного зв’язку від роботодавців
🤝 Взаємодія зі стейкхолдерами
Факультет активно співпрацює з:
- Роботодавцями — підприємствами, установами природоохоронної сфери, науковими організаціями, закладами освіти
- Випускниками — через зустрічі, круглі столи, менторські програми
- Науковими установами — інститутами НАН України, дослідницькими центрами
- Міжнародними партнерами — університетами та організаціями в рамках програм академічної мобільності
📊 Індикатори якості освіти
Факультет відстежує такі показники:
✅ Результати навчання здобувачів освіти
✅ Рівень працевлаштування випускників за спеціальністю
✅ Задоволеність здобувачів освітнім процесом
✅ Кількість публікацій науково-педагогічних працівників
✅ Участь студентів у наукових заходах
✅ Міжнародна академічна мобільність
✅ Успішність акредитації освітніх програм
📢 Зобов’язання керівництва
Керівництво біолого-екологічного факультету зобов’язується:
Постійно вдосконалювати систему управління якістю освіти, створювати умови для розкриття потенціалу кожного здобувача освіти та забезпечувати відповідність освітніх програм найвищим академічним і професійним стандартам.
Політика затверджена на засіданні Вченої ради біолого-екологічного факультету ДНУ імені Олеся Гончара.
Дата затвердження: __________ Декан факультету: __________
Форми і методи викладання
Сучасний рівень розвитку суспільства, як ніколи, потребує нестандартно мислячих та творчих особистостей. Рішення цієї проблеми залежить від змісту та технологій навчання майбутніх фахівців, що зумовлює використання у педагогічному процесі інноваційних інтерактивних методів навчання, які дозволяють досягнути програмних результатів.
Інновації можуть бути спеціально спроектованими, вже розробленими, або новими, що з’явилися завдяки педагогічній ініціативі.
Основною задачею на біолого-екологічному факультеті є підготовка фахівців, здатних нестандартно, гнучко та своєчасно реагувати на зміни, які виникають у світі. Тому для підготовки здобувачів до майбутньої професійної діяльності використовуються ретельно підібрані традиційні та інноваційні методи навчанняі. Використання даних методів ставить за мету – підвищення якості та ефективності навчання.
інноваційні методи навчання передбачають інтерактивне навчання і воно направлено на активне та глибоке засвоєння вивченого матеріалу, розвиток вміння вирішувати складні завдання.
На відміну від традиційних методик, де викладач звик давати і перевіряти певні знання, при використанні інтерактивних форм навчання здобувач сам відкриває шлях до пізнання. Він стає головною діючою фігурою. Викладач в даній ситуації – активний помічник. Засвоєння реалій – ось що дають інтерактивні форми навчання.
Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності. Вона має і цілком конкретні і прогнозовані цілі. Одна з таких цілей полягає у створенні комфортних умов навчання, таких, при яких студент відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання.
Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес організований таким чином, що практично всі здобувачі навчальної групи виявляються втягнутими в процес пізнання, вони мають можливість розуміти і рефлексувати з приводу того, що вони знають і думають. Спільна діяльність студентів в процесі пізнання, освоєння навчального матеріалу означає, що кожен вносить свій особливий індивідуальний внесок, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому, відбувається це в атмосфері доброзичливості і взаємної підтримки, що дозволяє не тільки отримувати нове знання, а й розвиває саму пізнавальну діяльність, переводить її на більш високі форми кооперації і співробітництва.
Про інтерактивні методи навчання у презентації,Інноваційні методи навчання, яка була оприлюднена на Науково-методичній раді Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара 30.03.2021 року.
ми усвідомлюємо, що головна задача – розвинути здібності здобувача вищої освіти, підготувати суспільству особистість, здатну самостійно мислити і приймати рішення.
Контрольні заходи, оцінювання здобувачів вищої освіти
Оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти на біолого-екологічному факультеті здійснюється відповідно до принципів об’єктивності, прозорості та академічної доброчесності. Система контролю знань спрямована на перевірку досягнення програмних результатів навчання на всіх рівнях підготовки – бакалаврському, магістерському та третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти.
Рівні контролю
Самоконтроль – призначений для самооцінки здобувачами вищої освіти якості засвоєння навчального матеріалу з конкретної дисципліни (теми, розділу). Для цього викладачі пропонують питання, тестові завдання та інші матеріали для самоконтролю до кожної теми або розділу навчальної дисципліни.
Кафедральний контроль – здійснюється з метою оцінювання рівня підготовки здобувачів вищої освіти з дисципліни на різних етапах її вивчення науково-педагогічними працівниками кафедри. Реалізується у формі вхідного, поточного, модульного, семестрового та підсумкового контролю.
Факультетський контроль – зовнішній контроль якості освітнього процесу, який проводиться з метою аналізу ефективності навчання та порівняння результатів підготовки здобувачів вищої освіти на різних кафедрах факультету. Такий контроль проводиться вибірково (в окремих академічних групах), як правило у письмовій формі, і не впливає безпосередньо на підсумкову оцінку здобувача. Результати факультетського контролю аналізуються деканом факультету, доводяться до відома проректора з науково-педагогічної роботи, завідувачів кафедр та обговорюються на засіданнях кафедр і вченій раді факультету.
Нормативне регулювання контрольних заходів
Форми та особливості проведення контрольних заходів у межах навчальних дисциплін регламентуються:
Контрольні заходи охоплюють: початковий контроль, поточний контроль, семестровий контроль.
Форми наскрізного оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти з навчальної дисципліни та критерії їх оцінювання визначаються робочою програмою навчальної дисципліни, яка розглядається на засіданні кафедри та затверджується науково-методичною радою факультету.
Форми поточного контролю
Поточний контроль може здійснюватися у різних формах:
Усні форми контролю: усне опитування; виступи на практичних або семінарських заняттях; діалог та дискусії; взаємооцінювання та самоконтроль.
Письмові форми контролю: тестові завдання; ситуаційні задачі; контрольні роботи; аналітичні завдання.
Форми перевірки презентаційних та комунікативних навичок: презентації результатів роботи; наукові повідомлення; обговорення та рецензування.
Індивідуальні завдання (аналітичні огляди, презентації, схеми, розрахункові та контрольні роботи, міні-дослідження) виконуються здобувачами вищої освіти самостійно під керівництвом науково-педагогічного працівника, консультації якого можуть проводитися під час аудиторних занять або індивідуальних консультацій.
Освітні результати, що перевіряються під час контролю
Усне опитування дозволяє оцінити: знання теоретичних основ і методології біологічних наук; розуміння сучасних наукових концепцій; здатність аналізувати наукову інформацію та аргументовано її представити.
Виступи на практичних і семінарських заняттях дозволяють оцінити: комунікативні навички здобувачів освіти; здатність працювати в дискусійному форматі; використання сучасних інформаційних та інноваційних методів у сфері біології.
Письмові форми контролю дозволяють виявити: рівень засвоєння змісту навчальної дисципліни; здатність критично осмислювати матеріал; уміння застосовувати знання для розв’язання практичних і ситуаційних завдань.
Контроль виконання індивідуальних завдань також спрямований на перевірку дотримання принципів академічної доброчесності.
Форми контролю без оцінювання сприяють розвитку творчого мислення, креативності та здатності пропонувати альтернативні рішення професійних завдань.
Підсумковий контроль
Формами підсумкового контролю є: екзамен; диференційований залік; захист практики; проміжна атестація; захист кваліфікаційної роботи (бакалаврської або магістерської); захист дисертаційного дослідження на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти.
Принципи оцінювання
Прозорість і зрозумілість критеріїв оцінювання освітньої та дослідницької діяльності здобувачів вищої освіти є однією з ключових вимог до реалізації освітніх програм.
Критерії оцінювання результатів навчання визначаються робочими програмами дисциплін та доводяться до відома здобувачів освіти на початку вивчення навчальної дисципліни.
Матеріали засідання Вченої ради: як критерії оцінювання допомагають керувати якістю освіти