Обрати сторінку

Цього року на базі факультету було виконано декілька наукових робіт членів Малої академії наук, дві з яких були представлені на ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу захисту науково-дослідних робіт.

 

 

Роботу Голуб Олександра присвячено цитологічному дослідженню гепатопанкреасу та зябер карася сріблястого (Carassius gibelio (Bloch1782)) Запорізького водосховища у Дніпропетровській області.На сьогодні, забрудненість річок та інших водойм є вкрай актуальною для нашої країни. Викиди речовин господарсько-побутового та техногенного походження знижують якість річок та завдають шкоди гідробіонтам. Саме тому, в рамках нашого проекту, було досліджено клітини органів-мішеней (зябер та печінки) на предмет їх морфологічної зміни.В результаті нашого дослідження було з’ясовано, що і клітини печінки, і клітини зябер були уражені (жирова дистрофія, викривлення та загибель клітин), що може свідчити про забрудненість води. Новизна проекту полягає в тому, що це перше гістологічно-цитологічне дослідження гідробіонтів Запорізького водосховища. Надалі, плануємо продовжувати дослідження: дослідити воду та інші органи мешканців водосховища, аби довести першочерговість цієї проблеми та привернути увагу суспільства. Результати проекту вже впроваджені в роботу окремих приватних підприємств, запланована більш тісна взаємодія з представниками влади та іншими державними установами, щодо вирішення проблеми забруднення водойм.

 

Робота Якименко Дарини  охоплює дослідження раннього життєвого стресу на психічний стан та соціальну поведінку щурів». У роботі вона відмітила, що у зв’язку з тим, що сучасний стиль життя пов’язаний із реальним збільшенням кількості стресів, їх вивчення стало одним з головних завдань медицини, біології, психології та соціології першої чверті ХХІ століття. Особливо чутливими до їх впливів є діти, адже навіть незначний стрес ранніх періодів життя впливає на розвиток мозку та на формування неврологічних і психічних розладів (зокрема: депресії, ангедонії, тривожності), а отже – відбивається на поведінці у дорослому житті.Модель відокремлення щурят від матері є важливою моделлю екстремального стресу, перенесеного в ранньому віці і раніше використовувалася в основному на самках для дослідження станів депресії та тривоги. Новизною нашої роботи є вивчення впливу материнської розлуки на соціальну поведінку самців пубертатного віку для розуміння довгострокових наслідків ряду соціальних явищ.Нами встановлено, що самці, які отримали ранній життєвий стрес, характеризувались як індивідуальною тривожністю та психоемоційною чутливістю, так і покірною поведінкою та відсутністю явної здорової агресивної поведінки, через що вони програвали битву за територію й опинялись у емоційній та соціальній напрузі. Результати багатовимірного статистичного аналізу вказують на те, що домінантно-покірна поведінка корелює з тривожністю та соціальною поведінкою і може бути передбачена з точністю 86,2%.Це перше дослідження, що показало високий взаємозв’язок між тривожністю та покірною поведінкою у дорослих щурів, які перенесли ранній життєвий стрес і має перспективу щодо подальшого вивчення нейрофізіологічних механізмів даного явища.

На сьогоднішній день Олександр і Дарина – успішно здали вступні випробування і доєднались до лав студентів нашого факультету.. Бажаємо їм успіхів та перемоги у конкурсі.

Підтримати наших учасників можна на сайті  https://jasu2020.com/index.php